Як зробити димар в лазні через стіну – варіанти конструкції

Зміст:

Якими бувають димарі
Внутрішній варіант димовидалення
Зовнішній тип димоходу
Переваги зовнішнього розміщення
Вимоги, що пред'являються до зовнішніх димовідводів
Монтажні роботи

Без такого опалювального приладу, як піч, неможливо уявити функціонування парної. Будь-якому твердопаливному агрегату потрібне виведення продуктів горіння, що необхідно облаштовувати на етапі зведення будови. Зовнішні канали димовидалення можна влаштувати самотужки, але для цього потрібно знати, як побудувати димар в лазні через стіну своїми руками.

Якими бувають димарі

Роботи з облаштування димовідвідної конструкції відрізняються складністю і тому багато власників банних споруд звертаються за послугами до фахівців, які мають досвід виконання таких робіт.

Правда, з таким завданням, як вивести трубу з лазні через стіну, можна впоратися і самому. Це стало можливим завдяки появі в продажу сучасних металевих модульних систем з нержавійки.

З огляду на місце виходу труби на вулицю, існує два типи димоходів:

• внутрішня конструкція;
• зовнішня система.

Вибір способу влаштування димоходу залежить від місця розташування, опалювального агрегату в лазні. Коли потрібно вивести трубу крізь стіну, піч повинна знаходитися близько від неї. При встановленні нагрівального приладу в центрі кімнати простіше виконати прохід через покрівлю. Доцільно встановлювати іскрогасник на димар для лазні, що підвищить протипожежну безпеку.

Внутрішній варіант димовидалення

В такому випадку відходи горіння проходять через димар, прокладений усередині банної споруди та виведений за межі будівлі через покрівлю. Така конструктивна особливість дозволяє використовувати паливо з максимальним ККД, оскільки труба віддає теплову енергію по всій своїй протяжності та тим самим обігріває приміщення.

При монтажі внутрішньої конструкції найбільша проблема пов'язана з виведенням димоходу через дах та інші перешкоди. Щоб труба опинилася на вулиці, необхідно зробити отвори в покрівлі та стельовому перекритті. Не так просто буде усунути зазори в місцях прилягання елементів димоходу до матеріалу даху, в результаті чого щілини стають причиною протікань.

Зовнішній тип димоходу

Відмінність між зовнішньою димовідвідною конструкцією і внутрішньою полягає в технології її влаштування. Вона передбачає виведення труби печі для лазні через стіну.

При будівництві системи видалення продуктів горіння є єдина перешкода, тому зовнішній тип димоходу простіше виконати самостійно. Прохід труби у цьому випадку реалізувати легше, оскільки вона розташовується вертикально, і ймовірність виникнення протікання в цьому випадку зводиться до мінімуму.

Щоб встановлення димоходу в бані через стіну не призвела до великих втрат теплової енергії, частину труби, що знаходиться на вулиці, утеплюють термоізоляційним матеріалом.

Переваги зовнішнього розміщення

УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.

У недалекому минулому димоходи встановлювали всередині приміщень, оскільки при даному варіанті теплова енергія, що йде від печі, використовувалася по максимуму, але у цього варіанту димовидалення є істотні недоліки, які полягають у підвищенні пожежонебезпеки та громіздкості, якими відрізняється цегляна труба в лазні.

Димар із зовнішнім розташуванням має ряд переваг:

1. Компактні розміри. Опалювальний прилад не займе багато місця в кімнаті й тому його можна встановити в будівлях, що мають маленьку площу. Ця перевага особливо стосується цегляних димоходів, які мають великі розміри.
2. Протипожежна безпека. Зовнішнє розміщення димовідводу конструкції в порівнянні з внутрішнім варіантом відрізняється меншою ймовірністю загоряння.
3. Простота монтажу. В процесі облаштування димоходу потрібно зробити всього один прохід через перешкоду, якою є стіна. Виконати таку роботу можна самостійно. Що потрібно, так це знання, як зробити трубу в бані через стіну своїми руками, і тоді допомога спеціалістів не знадобиться.
4. Оскільки основну частину зовнішньої конструкції прокладають з боку вулиці, в холодну погоду ККД опалювального агрегату значно знижується, а споживання палива зростає. Крім цього велика різниця температури всередині будівлі та на вулиці є причиною утворення конденсату в трубі. Щоб позбутися таких недоліків зовнішніх каналів димовидалення, роблять термоізоляцію або використовують особливу сендвіч-систему.

Банна труба через стіну не може розташовуватися вертикально , тому в процесі монтажу доводиться робити один-два повороти. Такий варіант конфігурації знижує величину тяги в димоході, перешкоджаючи нормальному функціонуванню печі. Щоб усунути такі проблеми, для монтажу потрібно використовувати труби максимально допустимого діаметра.

Вимоги, що пред'являються до зовнішніх димовідводів

Від того, наскільки якісне встановлення димохідної системи, залежить безпечне перебування людей в бані. Річ у тому, що згідно з інформацією МНС неякісне облаштування систем димовидалення є частою причиною отруєння чадним газом і загоряння будівель.

При спорудженні зовнішніх каналів необхідно враховувати наступні вимоги:

1. Виведення димоходів через стіну виконують на висоті від 100 до 150 сантиметрів і більше від рівня поверхні землі.
2. Вертикальний відрізок слід робити на відстані мінімум 150 сантиметрів від зовнішньої стіни та крайньої точки звису покрівлі банної споруди.
3. Потрібно дотримуватися проміжку між зовнішньою частиною труби конструкції та сусіднім будинком, який дорівнює не менше 1,5 -3,0 метра.
4. Коли здійснюється монтаж димоходу в бані через стіну, дозволяється робити не більше трьох поворотів. Правда, вертикальне розташування фахівці вважають більш ефективним.
5. Горизонтальні ділянки не вплинуть на силу тяги всередині труби за умови, що їх довжина не перевищує 100 сантиметрів.
6. Забороняється виводити канали через стіну в місці розташування балконів, вікон мансарди та верхнього поверху. Не можна прокладати димохідні труби в коридор і обшиті лоджії.
7. Місця проходження каналів через стіни обладнують із застосуванням вогнестійких матеріалів, ізоляції їх спеціальними негорючими утеплювачами.
8. Всередині приміщень зони прокладки димоходу обшивають листами з металу, які захистять поверхні стін від перегріву і подальшого загоряння.
9. Не можна підключати до патрубка нагрівального приладу сендвіч-трубу.
10. Для з'єднання застосовують одноконтурні елементи, вироблені з нержавіючої сталі.
11. Висота димаря для твердопаливного котла не може бути менш як 5 метрів.

Монтажні роботи

До складання зовнішнього типу димоходу приступають після завершення встановлення печі. Його легко монтувати — конструкції складаються із добірних компонентів. Не потрібні ні особливі навички, ні спеціальні інструменти.

Інструкція, що пояснює, як зробити димар в лазні через стіну:

1. З'ясовують місця, де буде прокладений канал всередині будівлі та виведений димар в стіні. Для захисту внутрішньої поверхні стін лазні від нагрівання встановлюють металевий листовий екран. У місці проходу роблять отвір, що за розміром перевищує діаметр труби.
2. Димар в лазні через стіну з'єднують з вступним пічним патрубком за допомогою адаптера. Потім надягають відрізок труби із засувкою (шибером).
3. Ділянки конструкції з'єднують металевими хомутами, обробляючи термостійким герметиком місця стику. Димар доводять до точки проходження через стіну. Для розвороту труби та прокладки горизонтального відрізка використовують відводи на 45 і 90 градусів.
4. У місці просування конструкції через перешкоду поміщають вогнестійкий короб, виготовлений з листового металу або азбестоцементу. У вільний простір, що утворився між стінками короба та трубою, поміщають негорючий термоізолятор.
5. З боку вулиці монтують елемент системи димовидалення, що має трійник, в нижній частині якого знаходиться стакан для конденсату.
6. Трубу комплектують вертикальними сегментами до досягнення потрібної висоти. Для її кріплення використовують металеві кронштейни, фіксуючи їх з проміжком не менше метра.

Після завершення збирання потрібно розтопити піч. Якщо дим швидко йде з топки, робота успішно завершена.