Зміст:
Що являє собою пароізоляціяНайголовніше для руської лазні – щоб вона могла певний час утримувати пар, такий необхідний для підтримки оптимального мікроклімату. Нижче розглянемо, яку пароізоляцію вибрати для лазні, а також схеми для стін і покрівлі.
Проста пароізоляція являє собою плівку білого або синього кольору, яка буває однорідною і з армувальними волокнами. Матеріал має щільну структуру, поверхня може бути як гладкою, так і фактурною. Ізоляція для бань і саун може бути мембранною, з гофрованою поверхнею і з шипованим покриттям.
Спеціальна плівка для лазні випускається з покриттям із фольги або з металізованого лавсану.
Для створення в парильні умов з високою вологістю і температурою потрібно докласти значні зусилля і мати певні знання. Особлива увага приділяється захисту шару теплоізоляції від надмірної вологості. Теплоізоляція в лазні, як правило, виконується базальтовою ватою. В сухих умовах вона добре утримує тепло і не боїться високих температур.
Але під впливом вологи її теплоізоляційні властивості значно погіршуються – лазня починає втрачати тепло. А якщо при цьому на утеплювач ще й впливати морозом, то він дуже швидко зруйнується. Саме з цієї причини і доводиться прокладати шар пароізоляції у лазні.
Причини руйнування теплоізоляції:
Для правильного функціонування такого матеріалу потрібно:
Абсолютної герметизації швів ізоляції, швидше за все, не вийде, зате значною мірою зменшити кількість пари, яка буде потрапляти в утеплювач, цілком можливо. Потрібно фольговану пароізоляцію для лазні укладати внапуск, десь на 5-10 см.
Стики потрібно склеїти або двостороннім, або фольгованим скотчем. Придбати його можна в будь-якому будівельному магазині.
Ізоляцію з фольгою для лазні не можна пошкоджувати. Там, де плівка має закріплюватися брусками, будуть з'являтися й отвори. Для їх мінімізації слід скористатися будівельним степлером. Для досягнення максимальної якості в місцях кріплення можна поверху пройтися ще раз скотчем.
Є ще один хороший метод кріплення полотнищ – дерев'яними притискними планками. В них забиваються цвяхи через кожні 15-20 см. В такому випадку досягається добрий захист від проникнення пари.
Зазор передбачається в процесі обшивки каркаса під фінішну обробку. Він не повинен перевищувати 2 см. Після того, як бруски обрані, прибивають їх поверх пароізоляції. Далі вже кріплять дерев'яну вагонку. Знову ж таки, пам'ятайте, що фольга повинна залишитися абсолютно цілою.
У результаті деяка частина пари, яка підіймається вгору, буде випадати на пароізоляційну плівку конденсатом. Утворені крапельки тут же будуть підсушуватися потоками повітря, що проходять в просторі між ізоляцією і вагонкою. При правильно виконаних роботах про гниття не може бути й мови.
УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.
Кращою паро- і гідроізоляцією лазні буде матеріал на фольгованій основі. Він чудово утримує пар і, разом з тим, знижує втрати з допомогою відбиття теплових хвиль всередину приміщення. Є люди, які впевнені в тому, що фольга для лазні ні на що не впливає, і це зайва трата коштів, однак, як показує практика, майже всі при будівлі лазень використовують саме матеріали з фольгованим покриттям.
Звісно, що просту тонку фольгу ніхто використовувати не буде, оскільки вона дуже легко пошкоджується. Краще будівельна фольга, що має паперову основу.
Можна виділити кілька присутніх на ринку найменувань такого матеріалу:
Існує ще й пароізоляція для парилки в лазні зі склотканинною основою. Вона має підвищену міцність, здатна витримувати до 450 градусів (короткочасно до 600 оС), що є навіть надмірною величиною. Такі показники дозволяють її використовувати при ізолюванні димоходів.
Звісно, що вартість такого матеріалу буде значно вищою. У нього посилені теплоізоляційні властивості, тому буде можливість заощадити на додатковій теплоізоляції (зменшити шар).
За запевненням виробників, склотканинна ізоляція екологічно чиста, завдяки чому вона ідеально підходить для оздоблення бань. Хоча заплатити за неї доведеться втричі більше, ніж за матеріал на крафт-паперовій основі.
Практично весь присутній на ринку матеріал – небрендований.
Серед відомих марок можна відзначити:
Іще можна скористатися фольгованою теплоізоляцією. Спосіб її укладання такий же, як і у простої ізоляції, таким чином, можна заощадити на часі монтажу.
Існують такі марки фольгованого матеріалу:
Також варто відзначити, що, підбираючи матеріал, важливо брати до уваги показники його горючості. Краще, якщо це буде негорючий або слабо горючий матеріал, тому що лазні відносяться до пожежонебезпечних споруд, і в цьому випадку бажано перестрахуватися.
При монтажі пароізоляції для лазні на стелю слідкуйте за стиками біля нього – матеріал повинен укладатися з накладенням на стіну для мінімізації тепловтрат. Закріпити матеріал можна все тим же двостороннім скотчем або притиснувши його планками. Таким чином, буде забезпечена максимальна надійність.
Нерідко в доповнення до основної ізоляції в горищному приміщенні кладуть іще шар водонепроникного матеріалу. Там він особливо потрібен, оскільки після опадів крізь дах можуть просочитися крапельки вологи. У будь-якому випадку перестрахуватися не завадить. Тільки в такому випадку буде потрібна паропроникна гідроізоляція – вона дасть парі, що проникла через утеплювач, потрапити на горище і там випаруватися.
Зробити пароізоляцію стелі в лазні можна і з застосуванням загальнодоступних матеріалів. Цей метод передбачає підшивку стельових балок товстими, понад 50-60 мм, дошками, іноді необрізаними. В горищному приміщенні на дошки стелиться пароізоляція.
Якщо бюджет взагалі підтискає, то в її якості може бути використаний просочений оліфою картон, вощений папір, пергамент або інший схожий за властивостями матеріал. Краї й стики ретельно обробляються, після чого зверху викладають суміш пастоподібної глини. Іноді туди додають солому або тирсу для надання готовому матеріалу підвищеної в'язкості й утворенню в майбутньому мінімальної кількості тріщин.
Після того, як шар глини остаточно просохне, замазуються свіжоутворені тріщини, і слід знову зачекати, поки матеріал висохне. Далі вже переходять до закладки теплоізоляційного шару, а стелю в самій парній зашивають дерев'яною вагонкою.
Пароізоляція в парній на стінах проводиться практично за тією ж схемою, що і облаштування стелі. Різницю становить лише товщина цього шару ізоляції (для стін вона вдвічі менше). В такому випадку також підійде фольгована або мембранна плівка, яку дещо напускають на стелю (прочитайте також: "Як зробити стелю в парилці та провести через нього димар").
Потрібно також проклеювати місця стиків пароізоляції з дверними та віконними прорізами, а також іншими конструкціями. Чим якіснішою вийде пароізоляція, тим довше без збоїв прослужить лазня, і не потрібно буде завчасно замінювати ті чи інші елементи утеплення.
Щоб лазня безпроблемно пропрацювала максимально довго, потрібно передбачити пароізоляцію в мийному відділенні. У ньому також присутня надмірна вологість, а температурні показники значно нижчі, що далеко від нормальних умов.
Тому важливо забезпечити не тільки якісну пароізоляцію парилки, але й мийної. Хоча в такому випадку можна обійтися без матеріалу на фольгованій основі. Чудово підійдуть дифузійні мембрани. Вони не дадуть проникнути парі в утеплювач, а якщо мембрана з внутрішньої частини оснащена гігроскопічним шаром, то буде утримуватися волога, яка знаходиться в утеплювачі.
Це говорить про те, що якщо на шорсткій поверхні мембрани утворилися крапельки, то вони утримуються, поки не зникнуть під впливом повітряних потоків. Щоб така схема працювала, потрібно залишити зазор для вентиляції між чистовою обробкою і шаром пароізоляції.
Стежте, щоб пароізоляційний шар був закріплений на поверхнях правильної стороною – фольгою назовні. В іншому випадку дуже швидко матеріал зруйнується, і доведеться повністю його міняти, інакше лазнею користуватися не можна.
Варто чи ні проводити монтаж пароізоляції в інших приміщеннях, вирішувати тільки вам. У тій же роздягальні після банних процедур рівень вологості обов'язково підніметься. Якщо ваша лазня виготовлена з дерева, і ви не плануєте проводити її утеплення ні з зовнішньої частини, ні зсередини, то можна й не укладати такий шар пароізоляції – просушування буде здійснюватися природним шляхом, оскільки дерево дихає, і через нього будуть виходити пари. Але в такому випадку не завадить встановити нормальну систему вентиляції, інакше з часом також можуть виникнути проблеми.
Але якщо ваша лазня зведена з піноблоків або цегли, то пароізоляцію потрібно укладати в межах всієї лазні в обов'язковому порядку. Крім того, проєктуючи систему вентиляції, варто враховувати, що сушити потрібно буде не лише шари утеплювача та паро – і гідроізоляцію, але й стіни, тому що вони виготовлені з гігроскопічного матеріалу.
Отже, шар пароізоляції доповнюється шаром водонепроникного матеріалу. Є два методи утеплення лазні з цегли, і обидва вони передбачають укладання фольгованого матеріалу, який буде виконувати функцію пароізоляції і, разом з тим, буде затримувати тепло.
Для забезпечення нормальної пароізоляції в лазні, потрібно встановлювати її не тільки на стіни та стелю, але й на покрівлю. Для цього на каркас на горищі викладається пароізоляційна мембрана, а зверху утеплювач і гідроізоляція. А вже по ній проводиться монтаж контррейки з подальшим кріпленням покрівельного матеріалу.
В статті вище ми докладно розглянули, як зробити пароізоляцію в лазні. Потрібно чітко розуміти, чим відрізняється пароізоляція від гідроізоляції, розібратися в їхніх характеристиках, щоб вже по завершенні всіх робіт не виникло непередбачених нюансів. Якщо все зробити правильно, лазня прослужить дуже довго.