Як побудувати каркасну лазню своїми руками – інструкція по будівництву

Зміст:

Проєктування майбутньої лазні
Створення дерев'яної основи
Будівництво стовпчастого фундаменту
Блокова основа під лазню
Пальово-гвинтовий варіант
Стрічковий фундамент
Монтаж та утеплення підлогового покриття
Зведення стін
Будівництво на фундаменті стін
Встановлення готових стін
Спорудження кроквяної конструкції
Зовнішня обробка стін
Внутрішнє утеплення та пароізоляція
Вентиляція

Виконати будівництво каркасної лазні своїми руками – завдання цілком здійсненне. Її ще потрібно якісно утеплити та ізолювати від проникнення вологи. Побудувати каркасну конструкцію простіше і швидше, ніж аналогічну споруду з колод чи цеглин.

Впоратися з такою роботою зможе будь-який домашній умілець, оскільки йому не потрібно замовляти креслення, не потрібно буде облаштовувати серйозний фундамент і купувати дорогі будматеріали.

У каркасної лазні на фото є значна перевага – будова виходить легкою за вагою, а отже, в процесі експлуатації не дасть усадки. З недоліків слід зазначити, що при випаданні атмосферних опадів вологість проникає крізь щілини каркаса та потім накопичується всередині нього. Вирішити дану проблему слід заздалегідь.

Проєктування майбутньої лазні

Проєкт каркасної лазні може представляти собою зведення як невеликої споруди, що складається з парилки та передбанника, так і двоповерхової будівлі на заміській ділянці. Вибір залежить від побажань і фінансових можливостей власника. Щитова лазня своїми руками теж може бути зроблена, але без певних навичок це буде важко.

Коли будується скромна за площею каркасна баня своїми руками, буде достатньо облаштування простого стрічкового або стовпчастого фундаменту. Знадобиться придбати сухий брус, що має переріз не менш ніж 20х20 міліметрів, і обрізну дошку. Якщо майбутня лазня повинна мати мінімум три кімнати, тоді потрібно більш серйозне підґрунтя.

Можна для економії матеріалів облаштувати під передбанник прибудовану веранду і тоді всередині невеликої банної споруди буде достатньо місця для мийної та парильні.

При спорудженні двоповерхових каркасних лазень потрібно пам'ятати, що вони найбільш пожежонебезпечні й в разі займання вогонь поширитися дуже швидко, а спуститися з верхнього поверху стане проблематично.

Створення дерев'яної основи

Самостійне будівництво каркасної лазні невеликої площі, як правило, не вимагає облаштування фундаменту через її легкість. Але щоб стіни не сиріли, потрібно робити основу.

У тому випадку, коли планується зведення лазні розміром не більше 3х4 метрів, а стіни та дах будуть легкими, тоді достатньо створити найпростіший дерев'яний фундамент, який закріплюють по краях кілками. Така основа вважається особливо вдалим рішенням при проведенні будівництва на глинистих, сезонно рухливих ґрунтах, що не відрізняються надмірним рівнем вологості.

Будівництво стовпчастого фундаменту

УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.

Даний вид основи під каркасну лазню роблять при наявності високо розташованих ґрунтових вод. Споруджують стовпчастий варіант фундаменту без залучення спецтехніки та бригади робітників. Потрібно мати в розпорядженні бур, пластикові або азбестові труби та вміти замісити цементний розчин.

Якщо споруджується каркасна баня своїми руками - покрокова інструкція облаштування стовпчастого фундаменту виглядає так:

Вирівнюють земельну ділянку.
Намічають місця встановлення стовпів.
Бурять отвори, на дно яких укладають гідроізоляцію.
Поступово заливають бетонний розчин і підіймають трубу, яку на позначці 20-30 сантиметрів закріплюють. Коли бетон застигне, армують.
Якщо основа готова, трубу наповнюють розчином до кінця.
Використовуючи міцний брус, формують ростверк.

Блокова основа під лазню

Проєкти каркасної лазні своїми руками, якщо вона буде мати більшу площу і в ній планується встановлення важкої печі, вимагають створення надійного міцного фундаменту із з/б блоків. Але облаштовувати таку основу дозволяється на ґрунті з глибиною промерзання не більше метра.

Пальово-гвинтовий варіант

За умови, що планується зведення солідної лазні-будинку, а глибина промерзання розташована низько, не обійтися без пальово-гвинтового фундаменту. У цьому випадку до твердої основи допоможе дістатися встановлення паль. Щоб виконати дану роботу, потрібна бригада з 4-х людей.

Послідовність дій:

Намічають місце монтажу паль.
Бурять поглиблення потрібного розміру, виходячи з особливостей ґрунту.
Палі вгвинчують у ґрунт поступово.
Збирають і фіксують обв'язку.

Стрічковий фундамент

Таку основу облаштовують, коли на присадибній ділянці пучинистий ґрунт.

Роботу з його будівництва виконують покроково:

На ділянці роблять розмітку і викопують траншею, у якої ширина дорівнює 40 сантиметрам, а глибина становить приблизно 50 сантиметрів.
Яму заповнюють піском пошарово до досягнення рівня землі, кожен раз утрамбовуючи та поливаючи водою для щільної усадки.
Споруджують опалубку висотою 50 і завширшки 30 сантиметрів. Для більшої міцності роблять її армування, використовуючи прутки та металеві труби.
Заливають бетонний розчин за кілька підходів (не даючи висохнути попередньому шару) або за один раз.
Поверх бетону з метою гідроізоляції каркасних стінок настилають руберойд.

Проєкти та креслення каркасної лазні у два поверхи передбачають облаштування максимально надійної опори на будь-якому вигляді ґрунтів за винятком плаваючих. Основа являє собою збірний стрічковий фундамент (калькулятор стрічкового фундаменту).

Монтаж та утеплення підлогового покриття

До нижньої частини лагів в основних приміщеннях банної споруди прибивають бруски, які мають перетин 5х5 сантиметрів. Поверх них монтують дошки чорнового покриття, потім руберойд (для гідроізоляції), слідом – плити мінвати заввишки 10 сантиметрів або пінополістирол. Перед укладанням фінального оздоблювального матеріалу для підлоги настилають пергамін (для забезпечення пароізоляції).

В мийному відділенні підлоги можна облаштувати інакше:

Щоб підлогова поверхня була теплою в будь-яку погоду і висихала швидко, по периметру приміщення слід створити окремий фундамент.
Знімають ґрунт на глибину 50 сантиметрів і в утворену траншею насипають гравій з піском 10-сантиметровим шаром. При попаданні в таку дренажну яму вода стане йти в ґрунт і не буде потрібне влаштування приямка.
Для цієї підлоги бажано використати азбестоцементні труби, що мають діаметр 10 сантиметрів. Їх укладають безпосередньо на фундамент і заливають бетонним розчином, щоб ті не зміщувалися.
Потім на труби настилають обрізну округлу дошку 4-5-сантиметрової товщини, дотримуючись зазору величиною 6-7 міліметрів і використовуючи гумові прокладки, які фіксують цвяхами.
Потім матеріал підлоги притискають плінтусами.

Зведення стін

Якщо будуємо каркасну лазню, після того, як підготовлений фундамент, можна приступати до спорудження стін. Перед цим слід переконатися в тому, що деревина добре просушена. Порода використовуваної деревини особливого значення не має, за винятком берези, оскільки вона швидко згниє. Головне, щоб дерево характеризувалося низькою теплопровідністю.

При виборі матеріалу для зовнішньої обшивки слід віддати перевагу сосні та модрині, а для внутрішньої обробки найкраще підійде осика. Зовні будівлю після завершення будівництва покривають антисептиком, наприклад, «Текстуролом». Необхідно стежити за якістю виконуваних робіт, щоб ремонт лазні не став потрібен занадто рано.

Всередині лазня з дощок своїми руками при обробці стін вагонкою шліфується і покривається меблевим лаком в декілька шарів. Дерев'яну обшивку всередині парилки та мийної обробляють спеціальним просоченням.

Будівництво на фундаменті стін

Найбільш надійною конструкцією вважається нижня обв'язка з якісного бруса, що має, наприклад, переріз 10х10 сантиметрів. Його з'єднують у кутах у чверть і надійно скріплюють цвяхами.

Щоб ані нижня обв'язка, ані змонтовані кутові стійки не могли зміститися, їх встановлюють на сталеві штирі, заздалегідь вмуровані у бетон. Такий самий брус використовують і для побудови верхньої обв'язки. Для облаштування жорсткого каркаса банної споруди по кутах слід встановити 8 розкосів.

Вздовж периметра по стінах монтують проміжні стійки, роблячи їх із брусів з перерізом 10х10 сантиметрів. Створюють лаги для підлоги також зі спарених дощок, що мають перетин 15х5 сантиметрів. Їх поміщають на гідроізоляцію основи лазні.

Встановлення готових стін

Люди, у яких є досвід, як побудувати каркасну лазню, радять спорудити та скріпити стіни для даної споруди на землі, після чого їх слід підняти та встановити на місце.

Це зручніше робити саме таким способом, оскільки руки не будуть сильно затікати. Крім цього при використанні даної технології можна будувати одночасно і стіни і фундамент, якщо працює кілька людей.

Спорудження кроквяної конструкції

Зазвичай для балок перекриття і крокв у каркасних лазнях використовують дошки з перерізом 15х5 сантиметрів. Їх поміщають на ребро і скріплюють між собою. У результаті виходить відстань між кроквами розміром 10х12 сантиметрів. У вертикальному положенні їх фіксують «косинками», а зверху об'єднують кониковим брусом аналогічного перерізу.

Балки випускають назовні приблизно на 40 сантиметрів. Решетування роблять з дощок 25-сантиметрової товщини, її укладають у напрямку від гребеня.

Щоб скріпити кроквяні форми, застосовують особливі металеві пластини. Набагато простіше зібрати таку конструкцію на землі поруч з будівлею, а потім підняти її вгору і там встановити вже готовою.

З матеріалів для покрівельних покриттів кращим вибором буде м'яка черепиця (якщо будується легка лазня на умовній основі) і металочерепиця (при зведенні великої споруди). Коли не планується спорудження горища, тоді потрібне зовнішнє утеплення даху.

Зовнішня обробка стін

Як показала практика, зведення каркасних лазень найкраще робити з плит OSB. Річ у тому, що вони багатошарові та їх не веде і не коробить, як це відбувається з натуральною деревиною. Але лазня з ОСБ або інших матеріалів потребує зовнішньої обробки. Одним з варіантів є оштукатурювання чи фарбування.

На сучасному будівельному ринку представлений величезний вибір оздоблювальних матеріалів і тому не важливо, наскільки простою зовні вийшла конструкція лазні, оскільки їй можна надати дорогий зовнішній вигляд.

Найбільш популярними з них є:

Вагонка. Цей декоративний оздоблювальний матеріал найбільш доступний і простий в монтажі при зовнішній оббивці каркасних лазень. Виглядають такі споруди вельми солідно. На зовнішній стіні вагонку розташовують горизонтально після того, як зроблена гідроізоляція з пергаміну, листи якого фіксують внапуск і проклеюють краю скотчем. Якщо робота зроблена якісно, всередину лазні не зможе проникати зайва волога.
Термопанелі. Часто будівництво каркасної будівлі потребує утеплення стін, яке можна виконати з їх допомогою. Термопанелі є тришаровою конструкцією. У ній між двома полівінілхлоридними шарами знаходиться теплоізоляційний матеріал (мінвата або пінопласт). Поверхня термопанелей, як правило, зроблена у формі кладки та зверху присипана спресованою кам'яною крихтою. На панелях є взаємні пази, і після їх укладання виходить монолітний малюнок, що нагадує цегляні або кам'яні стіни. Оздоблення фасаду лазні виконують із застосуванням звичайних саморізів – вони зафіксують матеріал до профілів.
Цегла облицювальна. В ландшафт будь-якої присадибної чи дачної ділянки, на якій будується каркасна лазня, чудово вписується цегляна кладка. Рівний ряд завжди виглядає красиво на банній будівлі. Вартість облицювання каркасної конструкції цеглою обійдеться набагато дешевше, ніж будівництво всієї лазні з неї. Крім цього, між цегляною обробкою і дерев'яними стінами можна додатково покласти утеплювач.
Вініловий сайдинг. Це найбільш популярний сучасний облицювальний матеріал, який використовується для обшивки каркасних банних споруд. Сайдинг має доступну ціну і відрізняється легкістю монтажу. Крім цього на ринку представлений широкий вибір текстур, кольорів і товщини виробів.
Блокхаус. Каркасна баня, фасад якої облицьований цим новітнім матеріалом, зовні виглядає як рублена конструкція. Відрізнити таку споруду від цього зрубу практично неможливо.

Внутрішнє утеплення та пароізоляція

Благоустрій банних приміщень каркасної лазні зсередини передбачає проведення робіт, що перешкоджають скупченню вологи в результаті перепаду температур. Річ у тому, що всередині конструкції в зимовий час року дуже жарко, а зовні – холодна погода. Звідси й виникає необхідність облаштовувати пароізоляцію. Найпростішим рішенням цієї проблеми є укладання поліетиленової плівки під внутрішньою обробкою вагонкою.

Слід відповідально підійти до роботи з обшивки приміщення парилки. У цьому випадку буде потрібне влаштування якісної пароізоляції з пергаміну, алюмінієвої фольги, плівки з поліетилену і т. д.

Не рекомендується використовувати такі матеріали як толь або руберойд в парній, оскільки під дією високих температур вони почнуть видавати неприємний специфічний запах. Фахівці рекомендують для внутрішнього утеплення каркасних лазень застосовувати рулонний матеріал «Урса» товщиною 50 міліметрів.

Його викладають між вертикальними стійками, закріплюючи прибитими рейками. В деяких місцях теплоізолятор можна фіксувати на зовнішніх дошках, але із застосуванням спеціальних цвяхів, що мають над головкою гумову шайбу.

В результаті виконаної роботи повинна вийти якась подоба пирога для стін лазні з наступних шарів:

вагонка зовнішня;
пергамін;
утеплювач для каркасної лазні;
плівка з поліетилену;
вагонка внутрішня.

Основним моментом, про який не слід забувати, є необхідність залишити 5-сантиметровий повітряний зазор.

Особливу увагу приділяють приміщенню парної, де важливо забезпечити «ефект термоса». З цієї причини теплоізолятор рекомендується поміщати фольгою всередину кімнати. На стельовому перекритті потрібно використовувати не тільки фольговану «Урсу», але й звичайний утеплювач, укладаючи його шаром в 5 сантиметрів.

Що стосується стін і стелі парної, то для обробки бажано застосовувати осикову вагонку, яка володіє цілющими властивостями. Також підійдуть дошки, а саме тополині або шпунтовані липові.

Вентиляція

Перш ніж зробити каркасну лазню, ретельно продумують влаштування якісної вентиляції. Якщо споруда невелика, достатньо буде витяжної труби з азбестоцементу перетином 12 сантиметрів (розрахунок площі повітропроводу - калькулятор). Її виводять до горища.