Який проєкт лазні з піноблоку вибрати – від планування до будівництва

Зміст:

Типові проєкти блочних лазень
Переваги та недоліки блочних будівель
Спорудження стін з газоблоку
Необхідність утеплення
Влаштування паро- та гідроізоляції стін
Чим обробити стіни лазні зсередини
Монтаж покрівлі

Встановлювати лазні з дерева прагнуть не всі, оскільки процес їх зведення є досить копітким, та й підтримувати готову споруду в належному стані не дуже просто. Тому останнім часом споживачі все більше звертають увагу на варіанти лазень з піноблоків – більш зручних в експлуатації та будівництві. У цій статті ми розповімо, як побудувати лазню з піноблоків своїми руками згідно з типовими проєктами, а також опишемо переваги та недоліки таких споруд.

Піноблок є відносно новим матеріалом, який в основі своїй містить спінений або легкий ніздрюватий бетон. Спочатку такі блоки відрізнялися гігроскопічністю, але в сучасних матеріалах цей недолік зведений до мінімуму.

Розрізняють три різновиди піноблоків:

• Газобетон (газоблок, автоклавний пінобетон). Його отримують шляхом додавання до рідкого бетонного розчину алюмінієвої пудри. Вступаючи в реакцію, склад починає скипати та пузиритися. В такому стані заготовки подають в автоклав, де бетон остаточно твердне. Такий матеріал практично неможливо виготовити в домашніх умовах з ряду причин. Промислове виробництво дозволяє випускати блоки майже однакового розміру, що скорочує витрату матеріалу при будівництві та дозволяє робити шви з мінімальними зазорами.
• Пінобетон. Принцип виробництва таких блоків схожий з попереднім видом, але без термічного впливу. Розлита за формами маса охолоджується природним шляхом, що створює досить великий розбіг в розмірах. Однак такий матеріал можна виготовити самостійно.
• Силікатобетон. Це ті самі газобетонні блоки, але замість алюмінієвої пудри в них використовують вапно, що надає матеріалу білий колір. Такі блоки мають найбільш пухку структуру.

Однією з головних переваг всіх цих матеріалів є їх низька вартість. До того ж завдяки їх великим габаритам і невеликій вазі будівництво просувається швидкими темпами. Читайте також: "Які блоки для лазні краще використовувати при будівництві – огляд матеріалів".

Тому одній людині цілком під силу побудувати лазню з піноблоків своїми руками – проекти таких споруд можна знайти у вільному доступі в інтернеті або замовити у спеціальній установі.

Типові проєкти блочних лазень

Зазначимо, що будь-який проєкт будинку лазні з піноблоків повинен містити ряд обов'язкових приміщень – парну, мийну і кімнату для відпочинку, або передбанник. Як саме вони будуть розташовуватися, їх розміри та функціонал – буде визначено, виходячи з особистих переваг замовника та вихідних параметрів будівлі. Згодом під всі стіни та перегородки буде залитий фундамент відповідно до отриманого проєкту.

Варто пам'ятати однак, що якщо лазня з піноблока з кімнатою відпочинку буде експлуатуватися взимку, у передбаннику потрібно спорудити невеликий тамбур, щоб холод не проникав безпосередньо всередину приміщення. Він може бути зовнішнім або внутрішнім – за бажанням господарів. Читайте також: "Проєкт банного комплексу – як все грамотно спланувати".

Окремо слід приділити увагу дверним отворам, щоб двері займали в лазні якомога менше місця. Що стосується печі, її вибирають, виходячи з параметрів парної кімнати, а також того приміщення, звідки вона буде протоплюватися – його теж треба нагріти.

Порада: Використовуйте наші будівельні калькулятори онлайн, і ви виконаєте розрахунки будівельних матеріалів або конструкцій швидко та точно.

ТИПОВИЙ ПРОЄКТ ЛАЗНІ З БЛОКІВ 5×5,5 М

Згідно з цим проєктом площа парильні становить майже 6 м², а мийного приміщення – 5,7 м². Обидві ці кімнати обладнані вікнами, щоб забезпечити вентиляцію в руській лазні. Розміщують вікно в парильні навпроти вхідних дверей. За висотою вікно розташовують нижче, ніж зазвичай – його верхній край має бути на одному рівні з притолокою двері.

У передбаннику потрібно розмістити тамбур, якщо планується використання лазні взимку. За бажанням його можна розмістити всередині або прилаштувати зовні. Як варіант, можна встановити перегородку, але тоді потрібно переносити дверний проріз в інше місце.

БЛОКОВА ЛАЗНЯ 6×6 МЕТРІВ

Проєкт лазні з піноблока з такими розмірами дозволяє компактно розмістити всі функціональні приміщення для найбільшого комфорту відвідувачів.

Наприклад, площі окремих кімнат лазні можуть бути такими:

• кімната для релаксації – 11,2 м²;
• роздягальня – 1,7 м²;
• мийне відділення і санвузол – 7 м² і 1,8 м² відповідно;
• парна – 5,3 м².

Подача палива до печі проводиться з кімнати відпочинку. Парна обладнана двома ярусами лежачих полиць і невеликою лавою для сидіння.

ВАРІАНТИ БАННИХ ПРОЄКТІВ З РОЗМІРАМИ 6×3 М

Можна навести дуже багато схожих проєктів з подібними розмірами лазні. Відмінності в них будуть полягати в розташуванні печі та місця завантаження палива в неї, розмірах окремих приміщень та їх розміщенні, а також наповненні інвентарем та аксесуарами.

Переваги та недоліки блочних будівель

Однією з позитивних якостей піноблоків є їх низька теплопровідність. За цим показником стіна в 30 см завтовшки може порівнюватись з цегляним масивом в 1,7 метра. Отже, лазні з газоблоків не потребують додаткового утеплення – виняток становить лише парилка, яку потрібно утеплити зсередини.

Однак подібні показники спостерігаються лише при монтажі блоків на спеціальний клей з товщиною швів до 1 мм. А ось при укладанні пінобетонних блоків на розчин цементу з товщиною швів 10-12 мм, тепло буде йти з приміщення значно швидше, якраз крізь цементний прошарок.

Варто враховувати також і той факт, що укладати на клей можна лише ідеально рівні блоки, що мають відхилення в розмірах менше 1 мм. Слід шукати саме такі блоки, інакше клею в 1 мм не вистачить для вирівнювання цих відхилень. З цієї причини газобетон укладають на розчин, а не на клей.

Піноблоки примітні ще й тим, що ними легко оперувати. При великих розмірах у них мала маса – всього 10-14 кг. Тому з роботою по зведенню стін цілком можна впоратися самому. Блоки можна легко розрізати навіть незагостреною пилкою. У них легко проробляти отвори та штроби.

За можливістю купуйте блоки зі шпильками та пазами – так стіни будуть виходити максимально рівними.

Мінусом газобетону вважається те, що зважаючи на свою малу щільність до нього складно що-небудь прибити. Доводиться користуватися особливими дюбелями. Позитивною якістю є те, що готова конструкція виходить легкою, і можна не передбачати закладання масивного фундаменту, а це – значна економія.

Додатково до недоліків газобетону можна віднести його надмірну гігроскопічність. Тому для будинку з лазнею з піноблоків повинні обов'язково знадобиться облаштування паро- і гідроізоляцією зовні та зсередини, а самі блоки додатково обробляються спеціальним просоченням і організовується достатня вентиляція.

Спорудження стін з газоблоку

Якщо будівництво двоповерхової лазні з піноблоків здійснюється в середній кліматичній смузі, то можна використовувати матеріал товщиною 25-30 см. А ось для зведення лазні в північних широтах краще скористатися блоками з товщиною від 35 см. Разом з тим теплопровідність газоблоків залежить ще і від їх щільності. Чим більш пухкий матеріал, тобто в ньому більше порожнин з повітрям, тим менше тепла він випускає назовні. Однак цей самий показник впливає і на міцність стін споруди. Якісно побудована лазня з газобетону своїми руками буде радувати вас багато років.

Найчастіше проєктом двоповерхової лазні з піноблоків передбачається спорудження стін з газоблоків марок D400 і D500. Вони мають оптимальний баланс між міцністю і гігроскопічністю. Тому такий проєкт лазні у 2 поверхи досить популярний. Товщина зовнішніх стін з таких блоків становить 30 см, а для внутрішніх перегородок досить ширини 15-20 см.

Якщо ви хочете побудувати житлову лазню з піноблоків, варто подбати про армування кожного 3-4 ряду, щоб вся будова була більш міцною і цілісною.

В цих цілях використовують шматки арматури товщиною 12 мм. Їх попарно укладають у заздалегідь прорізані в блоках штроби.

Проробляти штроби потрібно не ближче, ніж 5 см від ребра блоку, а глибина їх повинна становити не менше 12 мм. В канал спочатку заливають трохи розчину, в який занурюють арматуру так, щоб вона не виступала над поверхнею. Далі наносять клей і монтують наступний ряд блоків.

Необхідність утеплення

Одразу зазначимо, що необхідність утеплення блокової лазні залежить від режиму її експлуатації. Якщо в планах паритися в лазні круглий рік, то знадобиться виконати зовнішнє утеплення стін. А ось для сезонного використання, влітку зокрема, в цьому немає сенсу, адже все одно без протоплювання в лазні буде температура вище нуля.

Крім того, потрібно подбати про внутрішню теплоізоляцію, щоб при протоплюванні печі взимку не потрібно було прогрівати ще і стіни. Ще одним важливим кроком у процесі утеплення є укладання пароізоляції, про яку розповімо далі.

Влаштування паро- та гідроізоляції стін

Щоб газоблоки не так стрімко вбирали вологу, їх можна покрити спеціальним бетонним просоченням з додаванням полімерів, наприклад, «Пенетрон». Такий склад можна наносити на стіни лазні у два шари - зсередини та зовні, щоб захистити їх від опадів. Однак вентильований фасад дещо надійніше, адже не тільки захищає від води, але й дозволяє виходити накопиченій в порах матеріалу парі.

А ось у мийній кімнаті та парильні знадобиться обладнати шар пароізоляції, функцію якої може виконати спеціальний матеріал. Як правило, в парній використовують Ізоспан ФБ, тобто фольгу з паперовою або картонною основою, а ось для миття цілком прийнятна й звичайна плівка.

ІЗОЛЯЦІЙНІ ЗАХОДИ В ПАРНІЙ

Варто зазначити, що використання просочення для блочної конструкції може обійтися досить дорого, адже її витрата досягає 7 літрів на 1 м². Як варіант, можна зробити шпаклювання стін з подальшим просоченням, але такий підхід збільшить обсяг роботи.

Деякі проєкти бань з піноблоків з басейном передбачають прокладку якісної вентиляції всередині приміщення, щоб можна було обійтися без просочення.

Внутрішнє утеплення та ізоляція стін парилки буде складатися з таких шарів:

• стартове решетування;
• утеплювач – мінеральна вата з мінімумом формальдегіду, товщиною в 5 см;
• фольгована пароізоляція, проклеєна на стиках фольгованим скотчем;
• фінішне решетування, що забезпечує вентиляційний зазор в 3-5 см;
• вагонка.

За умови вентильованого фасаду такий метод забезпечує якісне утеплення і просушування газоблоків зовні. Головне - щоб пароізоляція в парній була укладена з напуском в 10-15 см для надійності.

Розглядаючи проєкти бань з піноблоків з терасою, можна виявити ще один метод гідроізоляції, при якому утримують вологу всередині парилки за допомогою спеціального каркаса.

У цьому випадку на блокові стіни набивають один шар пароізоляції, а поверх нього кріплять решетування і зашивають чорнову стіну. По ній набивається ще один шар решетування, в зазорах якої кладуть шар утеплювача та закривають його другим шаром пароізоляції. Далі влаштовується риштування під обшивку вагонкою. Зазначимо, що такий метод звужує простір на цілих 20 см з кожної сторони, що не завжди прийнятно.

При кожному з варіантів у стінах зовні потрібно передбачити по два вентиляційних вікна з дверцятами, що доходять до утеплювача, які дозволять висушувати пару, яка все одно потрапляє в нього. Коли лазня топиться, ці вікна закривають, щоб температура всередині не падала.

Нижня частина стін зсередини на висоту 10-15 см обшивається керамічною плиткою, яка захищає від бризок і прямого контакту з водою. Над плиткою можна розмістити будь-який обробний матеріал за вибором.

Найпростіший і технологічний метод гідроізоляції – обклеювання парилки піносклом. Воно досить дороге, однак дуже якісне і не виділяє ніяких токсинів. Найбільш якісне піноскло виробляють в Європі, трохи гірше – у Білорусі, а найслабше – у Китаї. Для обшивки знадобиться спеціальний клей. Оптимальна товщина шару – 50 мм.

РОБОТИ З ГІДРОІЗОЛЯЦІЇ МИЙКИ

Для мийки процес гідроізоляції дещо спрощується. Якщо обшивати стіни керамічною плиткою, то потрібна лише невелика стартова обробка. Для захисту від вологи стіни штукатурять, закупорюючи пори пінобетону, а потім наносять шар рідкої гідроізоляції на основі цементу.

Таке рідке просочення володіє властивостями полімеризації, тобто, проникаючи всередину бетону воно створює кристалічну решітку, яка перешкоджає проникненню вологи.

Цим самим просоченням можна зробити зовнішню обробку стін. Однак витрати матеріалу і коштів на це будуть доволі великими. Крім того, потрібна фінішна обробка стін зовні, оскільки зовнішній вигляд після просочення виходить зовсім не пристойний.

Чим обробити стіни лазні зсередини

Внутрішнє оздоблення стін в будівлях з пінобетонних блоків вимагає окремого обговорення. Не виникає питань у плані парильні або мийки – там оптимальними матеріалами будуть вагонка та керамічна плитка відповідно.

Залишається відкритим лише питання з обробкою приміщення для релаксації, або передбанника, а також тамбура. Найчастіше в українських лазнях при обробці цих приміщень перевагу віддають деревині – це і гарно, і виглядає тепло. В такому разі на стіни потрібен монтаж пароізоляції, поверх якої кріпиться решетування і обрізна дошка.

Разом з тим, у тих будівлях, де передбачена якісна вентиляція, пароізоляцією можна знехтувати. Щоб пори газоблоків могли дихати та віддавати накопичену пару назад, потрібно нашити решетування, яке створить вентиляційний канал у 2-3 см завтовшки. Правда, напрям обрешітки та руху повітряних потоків у такому випадку – вертикальні, а дошка нашивається горизонтально.

Монтаж покрівлі

Зважаючи на функціональні особливості газобетонних блоків, виникає чимало питань щодо встановлення дахових конструкцій на баню. Що-небудь складне або дуже важке спорудити не вдасться.

Щоб надійно закріпити покрівлю, у верхньому ряду блоків потрібно залити армований пояс, що складається з 4 арматурних прутів, пов'язаних в єдиний каркас, і залитих бетоном. Поздовжнє армування виконують з ребристих прутів діаметром 8-14 мм, а для поперечних стійок застосовують гладкі прути діаметром 6-8 мм Поперечні стійки розміщують з кроком в 100-150 мм. По висоті таке армування досягає 20-30 см, виходячи з кліматичних умов регіону та очікуваних навантажень на покрівельну конструкцію.

Існує кілька способів заливки армувального поясу:

• Спочатку по периметру стін потрібно закріпити опалубку з необрізної дошки, ДВП або плит ОСБ. Внизу опалубка прикручується до блоків саморізами, а у верхній частині з'єднується поперечними брусками для надійності. Заливають розчин в опалубку так, щоб від кожного краю армованого каркаса до стін було не менше 5 см бетону.
• Спеціальні пінобетонні блоки з U-подібним рельєфом можуть служити в якості незнімної опалубки. Для цього з них укладають верхній ряд стін лазні. Всередину блоків спочатку поміщають шар вологостійкого утеплювача, встановлюють каркас і заливають шар бетону.
• Аналогічним способом можна виготовити армопояс з тонких стінових блоків. На стіну з країв кладуть на клей блоки з розмірами 50-60 см. З внутрішньої сторони блок прокладають теплоізоляційним шаром, кладуть арматуру і заливають цементний розчин.

Бетон для армувального пояса повинен бути марки М 200 або вище, при цьому заливка здійснюється за один підхід. Щоб шар був однорідним, і він отримав підвищену міцність, з розчину повинне бути видалене все зайве повітря. Якщо у вас є вібропристрій для бетону, то можна ним скористатися.

В іншому випадку потрібно взяти арматуру і пронизати розчин у різних місцях. У спекотну погоду бетон слід вкрити поліетиленовою плівкою. Переходити до встановлення кроквяної системи можна після як мінімум чотирьох днів.