Який розмір полиць в парній потрібно робити – поради з практики

Зміст:

Які матеріали підходять для полиць
Осикова деревина – бюджетний варіант
Липова дошка – оптимальне співвідношення якості та вартості
Абачі – висока ціна з відмінною якістю
Розміри полиць в лазні
Конструкційні особливості полиць
Послідовність складання полиць з висувною лежанкою
Методика складання висувної конструкції
Просочення дерева для захисту від вологи

Комфортне перебування в парильні лазні багато в чому залежить не тільки від мікроклімату, але й від якості та зручності розташованих там меблів, зокрема, полиць. У нашій статті ми розповімо про те, які оптимальні розміри полиць в сауні, а також як їх можна спорудити своїми руками.

Які матеріали підходять для полиць

При виборі відповідної для виготовлення полиць деревини слід звертати увагу на породи, які не виділяють смолу при нагріванні, яка не поранить і не обпече шкіру. Оптимально для цього підходять листяні дерева.

Щоб лежаки в парильні прослужили досить довго, їх деревина не повинна боятися високої вологості та температури (прочитайте: "Як зробити лежак в лазню своїми руками – поради майстра"). Крім того, варто звертати увагу на ступінь її теплопровідності.

Бажано виготовляти полиці з дерева з низькою тепловіддачею, яке не схильне до перегріву, не обпече шкіру людини, а, значить, на такій лежанці можна розташуватися без прошарку у вигляді простирадла.

Найчастіше лави в парильні виготовляють з липи, осики або абачі.

Осикова деревина – бюджетний варіант

За умови правильної заготівлі та вибору осикових колод, це дерево здатне прослужити достатньо довго і не доставляти незручностей при догляді.

До того ж осика має ряд оздоровчих якостей, що, поряд з доступною ціною на цю сировину, робить її досить популярною. Вважається, що осика здатна поглинати «погану енергетику», відновлюючи емоційний стан людини.

Липова дошка – оптимальне співвідношення якості та вартості

Липа визнана одним з кращих видів деревини, що використовується для виробництва меблів для ванни.

Переваги липових дощок полягають у наступному:

зручність в обробці, гарний зовнішній вигляд, наявність приємного запаху дерева, що створює в парній особливий мікроклімат;
здатність зберігати прийнятну для шкіри температуру і відсутність темних плям від поту;
тривалий термін експлуатації дерев'яних виробів, без гнилі, відколів і тріщин, хоча первісний колір може потемніти (розрахунок пиломатеріалу - калькулятор).

Абачі – висока ціна з відмінною якістю

Екзотичне дерево абачі, або африканський дуб, відрізняється неймовірною стійкістю до температурного і вологісного впливу, добре переносить навантаження. Оскільки ступінь теплопровідності у такої деревини дуже низький, вона дуже повільно прогрівається, отже, загрози обпектися в парній можна не боятися.

Варто відзначити, що абачі належить до дуже дорогих сортів дерева, тому дозволити собі такий матеріал може не кожен. Абачі надходить в точки продажу зі світлим і темним кольором деревини. За умови попередньої обробки, це дерево довго залишається в незмінному вигляді.

Розміри полиць в лазні

Існує кілька варіантів розміщення лежаків в парильні лазні. Як правило, якщо вони збудовані у 2-3 яруси, то призначаються, швидше, для сидіння, що характерно для фінської лазні – сауни (прочитайте також: "Як зробити полиці в лазню своїми руками – поради та інструкція від майстра"). А ось для руської лазні краще розміщувати лави в один ярус, щоб на них було зручно лежати. Та й масаж віниками так виконувати набагато зручніше.

НА ЯКІЙ ВИСОТІ РОЗТАШОВУВАТИ ЛАВУ В РОСІЙСЬКІЙ ЛАЗНІ

Оптимально, якщо висота полиць в парній буде відповідати зросту банщика, щоб він міг здійснювати банні процедури, не нахиляючись дуже сильно чи не піднімаючи руки на не комфортну для себе висоту. Найкраще, якщо лава буде перебувати на рівні кісточки великого пальця опущеної руки. Як правило, висота полиці в лазні від підлоги складає 70-80 см.

Крім того, розраховуючи висоту полиць у сауні, слід залишити відстань від них до стелі не менше 110 см, щоб було зручно сидіти та не доводилося горбитися.

РОЗРАХУНОК ДОВЖИНИ ТА ШИРИНИ ЛЕЖАКА

Розміри полиць в російській лазні повинні бути достатніми, щоб людина будь-якого зросту могла на них зручно розміститися лежачи. Отже, ширина полиці повинна бути не менше 90 см, а довжина – близько 220 см.

Всі лавки в парній руської лазні розміщують уздовж стін без вікон, по всій їх ширині. Чим більше парна, тим більше лежаків у ній можна розмістити. У деяких випадках ширина полиці в парній робиться з розрахунку на двох людей.

А ось для невеликих парилень можна використовувати принцип, за яким кріпляться лежанки у купейних вагонах. Тобто, лава та полиця кріпляться на одну стіну. Можна використовувати їх одночасно, а якщо потрібно сісти, то верхню полицю відкидають і розміщуються на нижній лаві. Як варіант, нижню лавку можна закріпити на висувному механізмі, а верхню полицю надійно зафіксувати.

Конструкційні особливості полиць

Щоб полиці в парильні прослужили якомога довше, при їх збиранні необхідно враховувати ряд особливостей:

Відкрита знизу конструкція дозволить з легкістю робити прибирання в парній, а також не буде перешкоджати циркуляції повітря і швидкому провітрюванню.
Розташовувати лежак потрібно злегка під нахилом, щоб вода, що потрапляє на нього, вільно з нього стікала.
Пластикові або гумові підкладки під вертикальними стійками лежаків продовжать термін життя деревини та запобігають її гниттю.
Під час експлуатації лежак не повинен скрипіти або хитатися, тому всі елементи потрібно надійно закріпити. А гладкі, відшліфовані дошки з закругленими куточками, зроблять зовнішній вигляд конструкції гарним та презентабельним.

МЕТОДИ ФІКСАЦІЇ ДОЩОК

Недопущення прямого контакту зі шкірою будь-яких металевих елементів є однією з головних умов під час фіксації дощок й інших конструкційних деталей лежака.

Так, скріпити дошки можна одним з наступних способів:

Втоплюючи капелюшки цвяхів або саморізів в товщу деревини.
Заганяючи саморізи з нижньої сторони лежака.
Застосовуючи дубові клини – для цього в дереві спочатку просвердлюють отвори. Такий спосіб найбільш безпечний, але пов'язаний з трудовитратами.

Оскільки на полиці повинно бути зручно не тільки лежати, але й сидіти, збоку від неї на стіну можна закріпити три горизонтальні дошки в якості спинки, залишаючи між ними зазор для вентиляції. Для цього беруть деревину, аналогічну використаній для лежаків.

На торцеву стіну можна прикріпити кілька брусків, щоб лежачи на лежанці на них можна було спиратися ногами – так вони швидше прогріваються.

Послідовність складання полиці з висувною лежанкою

Подібна конструкція оптимальна для невеликих за об'ємом парилень, з розмірами 220×180×210 см по висоті, ширині та довжині. Розмір полиці в парильні лазні у такому випадку буде таким, щоб займати простір в 110×210×220 см. Тоді в парній зможе поміститися і піч, і буде місце для банщика.

Для складання своїми руками такої конструкції буде потрібно 16 дощок довжиною по 210 см, куточки, саморізи, каркасні бруси, а також спеціальне просочення для деревини, наприклад марки Tikkurila.

Верхній ярус розташовують у 113 см від підлоги. Тут ширина полиці в лазні сягає 69 см, а довжина – 210 см. А ось висувна лежанка при аналогічній довжині має ширину 49 сантиметрів. Причому відстань від неї до верхньої полиці становить також 49 сантиметрів. Такий зазор залишений для зручності використання конструкції – в сидячому положенні людина може поставити ноги на нижній лежак.

Попри цілком прийнятний розмір полиць в парній, висота подібної конструкції все ж недостатньо зручна для банщика. Тому на підлозі споруджують спеціальну підставку з 3 дощок в 36 см шириною. Висота від цієї лавки до верхньої полиці становить 70 см, що оптимально підходить для виконання банних процедур.

Конструкція полиці включає два елементи – каркас і настил. Для каркаса використовують дві несучі балки, які встановлюють по ширині полиць в парній і з'єднують поперечними перекладинами через кожні 50 см. При цьому поперечні бруски та одна з балок примикають до стін по всій своїй площині, а друга – торцевими частинами. Для монтажу перекладин у брусах вирізають спеціальні пази.

Другу балку додатково підтримують стійки, які спираються на стіну. Ці опори підпилюють так, щоб кінці щільно прилягали до балки. Фіксують конструкцію з кожного боку двома шурупами.

Для настилу використовують дошки з закругленими краями, ретельно відшліфовані. Їх набивають із зазором 1-2 см для вентиляції та стоку води.

Найкраще застосовувати дошку, ширина якої перевершує товщину в 4 рази або менше – вони швидше просихають і не тріскаються при використанні.

Хоча в даному прикладі лежак виконаний з шириною 69 см, все-таки подібного розміру полиць в парній явно недостатньо. Стандартною вважається ширина 90 см, для чого потрібно 7 дощок.

Виготовити нижній висувний лежак потрібно за тим же принципом, що і стаціонарний. Його основа буде з двох довгих брусків з поперечинами, а виготовлений настил з 5 дощок.

Методика складання висувної конструкції

Окремо варто зупинитися на технології складання висувної системи. Для цього на торцевих стінах монтують бруси. На них і на бічних частинах лежанки зсередини фіксують осі, на які надягають дерев'яні планки-важелі. На цих планках бажано зрізати кути, щоб механізм рухався плавно.

По товщині бруски в торцевих частинах каркаса лежака на стінах повинні бути рівні. Для надійної фіксації важелів на осях і їх руху без люфту, на них надягають дерев'яні шайби.

Така конструкція дозволяє пересунути лежак лише на 0,8 довжини дерев'яних важелів. Вони служать опорою для лежанки у висунутому або складеному стані.

Подібний механізм передбачений для таких парних, у яких розмір полиць в сауні збігається з довжиною стіни.

Просочення дерева для захисту від вологи

Перш ніж приступати до експлуатації парної, деревину потрібно піддавати попередній обробці. Це необхідно, щоб гаряче повітря і висока вологість не так швидко руйнували матеріал, не псували його зовнішній вигляд, а також щоб уникнути появи грибка.

Відзначимо, що в якості просочення не годяться ніякі хімічні речовини, такі як оліфа або лак, оскільки при нагріванні вони виділяють небезпечні для здоров'я компоненти з різким запахом.

Бажано використовувати спеціально призначене для застосування в лазнях натуральне просочення. В його основі містяться масла, що створюють на поверхні дерева легку захисну плівку. Отже, при підвищенні температури в парній ніяких токсинів або неприємних запахів не виділяється.

Як варіант, можна використовувати лляне масло, вживане в їжу. Його підігрівають, наносять на поверхню дерева та ретельно втирають. При цьому потрібно добре протопити піч, щоб в парній була висока температура – так олія полімеризується.

Деякі інші олії втирають в холодному вигляді, а по закінченні процедури проводять прогрів поверхні будівельним феном.